Центрально-Міський район міста Кривого Рогу утворився у 1936 році і до 1939 року носив назву Єжовський. Пізніше, у травні 1939 року, відповідно до постанови президії Дніпропетровського облвиконкому були створені Дзержинський і Жовтневий райони, а Єжовський район перейменовано у Центрально-Міський. На той час район був головним адміністративним центром міста. На його території, на вулиці Жовтневій, у тридцятих роках минулого століття був розташований окружний виконком, а у сорокових роках, на вулиці Леніна – Криворізький міський комітет. Жителі району працювали на 38 промислових підприємствах і в промислових артілях, діти навчались в 8 школах, чотирьох технікумах і вузах, проектували нові шахти, житлові масиви і вулиці, лікарні, робітничі клуби. На початку утворення Центрально-Міського району його населення перевищувало 70 тисяч чоловік.
Центрально-Міський район, після означеного розподілу, отримав у своє володіння найцінніший історичний спадок. Саме на злитті річок Саксагань та Інгулець виникло поселення, яке через роки виросло в місто – центр залізнорудної промисловості. Тож цілком природно, що де-факто найстаріший район Кривого Рогу має і саму багату, цікаву, насичену подіями історію.
Свої витоки місто Кривий Ріг бере саме з Центрально-Міського району. Спочатку воно виникло як поштова стація, потім містечко і, згодом, - великий промисловий центр.
Перетворення містечка Кривий Ріг в місто сталося внаслідок початку промислового видобутку, потім – переробки залізорудної сировини. Промисловий видобуток залізної руди на Криворіжжі розпочався у результаті наполегливої діяльності правнука наказного Гетьмана України Павла Полуботька – Олександра Поля. Завдяки йому з’явились рудники, була прокладена Катерининська залізниця, побудований на території району перший чавуноливарний завод.
Пізніше на території району розташовувались заклади і установи місцевого самоврядування, культури, науки, освіти. У його центрі оселялись заможні люди, розвивалась торгівля, надавались різноманітні послуги.
Перша вулиця, що з'явилась у Кривому Розі, і досі є головною окрасою району і міста. Це проспект Поштовий. Одночасно з головною вулицею Кривого Рогу утворюється і вулиця Миколаївська, названа на честь церкви Свято-Миколаївської – першої у місті.
Були в районі і інші вулиці з назвами храмових споруд - це Вознесенська, зараз Покровська, сучасна назва вулиці Української. Багато назв вулиць дореволюційного Центрально-Міського району розповідали самі за себе: вулиця, де йшла жвава торгівля, мала назву Базарна, нині це сучасна – вулиця О. Поля, лазня розташовувалась на Старобанній вулиці,а тепер - це Чкалова, вулицю, яку заселяли майстри-переселенці, називали Німецькою, якій нещодавно повернула стару назву.
У місті Кривому Розі визначено 18 споруд, що є пам’ятками архітектури, із яких 13 – розташовані саме в Центрально-Міському районі.
Кожен проміжок часу існування району не тільки змінював назву його проспектів та вулиць, а й докорінно змінював їхнє обличчя.
У тридцяті роки минулого століття, разом з початком бурхливого індустріального розвитку Кривбасу, в районі розпочалось будівництво споруд житлового та громадського призначення, архітектурний стиль яких мав назву конструктивізм. Невдовзі його змінив помпезний і монументальний класицизм, так званий сталінський «міський стиль». Зведені у довоєнні роки споруди – є кращим подарунком від покоління криворіжців, яким довелась винести неймовірний тягар лихоліть, розбудовувати Кривий Ріг для своїх нащадків, прийдешніх поколінь.
У 50-80 роках минулого століття відбулась масова забудова району. Його межі розширювались далеко за «центральну частину». З’являлись житлові масиви Карачуни, Миколаївське шосе, Змичка, поповнювались новим архітектурним стилем і «старе місто», що пов’язано з початком роботи таких промислових підприємств машинобудівної галузі як заводи «Восход», Рудоремонтний завод, ЗЕМВ-5 та інші, для працівників яких будувались цілі мікрорайони.
У 90-х роках на карті Центрально-Міського району з’явився новий житловий комплекс Макулан, збудований для сімей військовослужбовців 17-ї окремої танкової дивізії, яка на сьогодні реорганізована у танкову бригаду. Сучасний мкрн.Всебратське-2 і до сьогодні зберіг свій неповторний європейський стиль, які втілили австрійські будівельники.
За час свого існування, разом з містом, з усією країною, Центрально-Міський район пройшов шлях становлення і розвитку, зростав та міцнів.
Він і сьогодні продовжує розвиватися, стає з кожним днем сучаснішим, мальовничішим, залишаючись «Старим містом», серцем Кривбасу. Одним із найпривабливіших куточків Криворіжжя площею 6642 га та 88,5 тисячним населенням.
У районі гармонійно поєднуються архітектурні пам'ятники старовини, які зберігають історичну пам'ять про минуле та багатоповерхові будівлі, створені за сучасними проектними технологіями.
У Центрально-Міському районі сконцентрований потужний науковий та інтелектуальний потенціал Криворіжжя – 4 проектні та науково-дослідні інститути є фундаментом розвитку гірничо-металургійного краю.
Промисловий потенціал району формують 6 підприємств. Серед них Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих, приватне акціонерне товариство «Електроград», приватне акціонерне товариство «Криворізький міський молокозавод № 1», а також, надавачі послуг мешканцям міста: комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», Криворізькі міські електричні мережі ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго», товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР», товариство з обмеженою відповідальністю «Дивобуд», а також головне підприємство зв’язку поштамт-Центр поштового зв’язку №2 Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».
Різні потреби населення району задовольняють понад півтори тисячі об'єктів торгівлі, побутового обслуговування, ресторанного господарства, працює 4 ринки.
Центрально-Міський район - історичний та культурний центр міста, де сконцентровані 14 закладів культури і мистецтва. Завжди гостинно зустрічають відвідувачів КЗК «Міський виставочний зал», КЗК «Міський історико-краєзнавчий музей», КП «Криворізький міський академічний театр драми та музичної комедії ім. Тараса Шевченка, функціонують Центральні міські бібліотеки для дорослих та дітей.
У районі розташовані 11 закладів охорони здоров'я, найсучасніші серед них Міський діагностичний центр, КЗ «Міська поліклініка № 5» та ОКЗ «Міжобласний центр медичної генетики та пренатальної діагностики».
Створені умови для всебічного розвитку дітей і молоді. Мережа закладів освіти нараховує 22 школи, 20 дошкільних та 7 позашкільних навчальних закладів, ліцей, гімназію, 5 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, дитячо-юнацьку спортивну школу № 3.
Гостинно зустрічають мешканців району та його гостей мальовничі куточки, парки та сквери, де кожен може відпочити з родиною від міської суєти. Окрасою району і всього міста є човнова станція у парку культури і відпочинку ім. Федора Мершавцева, Арт-майдан і Театральна площа, які нещодавно з